Скриньку
Легковажної жінки Пандори
Зачинили золотим ключиком,
Що повісили на тонку шию
Гейшу на ймення Аой Неко,*
Що заблукала серед руїн Хіросіми,
Шукаючи загублену єну
З драконом гори Нараями**.

Скриньку Пандори
Різьбили зі старої груші,
Що цвіла лише раз –
Як народився Будда –
Навесні, коли навіть змії
Нюхали квіти рясту
Чорними язиками
Маленького заперечення
Буття тимчасового.

Скринька Пандори
Лакована чорним:
Злий божисько Меркурій
Дарував (бо любив серенади),
Торгував ртуттю –
Рідким сріблом безумців
Бо любив метафори).
Краще б він позичив сандалі
Отій жінці з чорним волоссям,
Що все робила не так – навпаки.

Примітки:
* – Аой Неко (青い猫) – Синя Кішка.
** – Нараяма (楢山) – доволі сумна гора. Але дракони там ніколи не жили. Навіть легенди про це не склали. На відміну від інших легенд, які розповів холодний вітер… Монети із зображенням дракону карбували в Японії в 1887 та в 1896 роках.