Для голосування необхідно авторизуватись

Папірус пелюстки вишні

                               «Зі свого квітучого саду

                                 Назбирай запахущих споминів про квіти,

                                 Що зникли століття тому.»

                                                                       (Рабіндранат Тагор)

Весна – це хатинка для їжаків:

Всі мої думки колючі,

Як апострофи у книзі Судного Дня.

Нагромаджую фрази,

Як каміння, що назбирав

На вбогому полі

Волошкових сутінок.

З чорної тканини ночі

Шию собі сутану монаха-схимника,

З тонких ниток місячних променів

Плету собі хітон орфіка дня.

Мої нічні пісні тихі,

Мої прозорі думки підняті

З бездонного колодязя чорноти,

Мої рядки незачесані

На папірусі пелюсток вишні.

Напишу заповіт:

Слова мої повітряні –

Їжакам лісу темного:

Най бережуть їх на досвітках

Від поглядів злих і колючих,

Черевики мої стоптані –

Синицям пагорбів тисових –

Най зів’ють у кожному

Гніздо маленької істини,

Мій дім відлюдника –

Старому пугачу:

Най живе на його горищі,

Най прокричить серед ночі

Світу сього цинічного

Правду-матінку моторошну,

Мої рукописи вицвілі

Старому круку чорному –

Най читає їх оком блискучим,

Най береже таїну літер

Аж до Суду Страшного Божого…

1

Автор публікації

Офлайн 17 години

bratlibo

1 124
Коментарі: 46Публікації: 824Реєстрація: 11-04-2020

Золоте перо

Достижение получено 31.05.2020
Присвоюється автору, який подав на сайт 100 і більше публікацій