Для голосування необхідно авторизуватись

Дороги весняного вітру

                                   «Сонце означало істину,

                                     кільце змій, звитий у кільце – вічність,

                                     якір – ствердження або раду,

                                     голуб – соромливість,

                                     птах бусол – богошанування,

                                     зерно і насіння – помисли і гадки…»

                                                                           (Григорій Сковорода)

Дороги весняного вітру

перетинаються біля старого ільма,

Що крислатим дороговказом

Перетворює думку на знак,

Що чорним калікою

Тичеться в море квітів

Пальцями сухих гілок.

Дороги весняного вітру

Існують у мріях птахів:

У піснях про вічне повернення

До неіснуючого дому

Вічних блукальців легкості.

Дороги весняного вітру

Білим маревом стелють шлях

Розтривоженим душам

До Валгалли хмар –

Білих, як пелюстки вишні

Чи то до кудлатого Сіду –

Темного як нутро глека.

Дороги весняного вітру

Сповнені гудінням

Волохатих прочан,

Що торують своє паломництво

Від храму квітки до монастирська-вулика.

Дороги весняного вітру

Нескінченним лабіринтом

Заводять у хащі музики

З яких нема вороття

Навіть жебраку-скрипалю

З графства Слайго.

Дороги весняного вітру

Стануть колись дорогами осені

Коли зацвіте верес…

1

Автор публікації

Офлайн 2 години

bratlibo

985
Коментарі: 46Публікації: 687Реєстрація: 11-04-2020

Золоте перо

Достижение получено 31.05.2020
Присвоюється автору, який подав на сайт 100 і більше публікацій