Для голосування необхідно авторизуватись

Пісня про мертве коріння

                         «… Доки Великий Стрілець

                               Очікує слушного часу, доки висить в далині

                               Сагайдакоподібна хмара над Пайрк-на-лі.»

                                                                        (Вільям Батлер Єйтс)

На дикому пустищі ірландських монахів,

Серед чорного вогкого торфовища,

Де кожної Скорботної П’ятниці

Жовтоокі банші співали тужливу пісню

Давно мертвим королям

Гордого клану О’Рейллі.*

Шестипалий лісоруб

Вишукував мертве коріння

Давно зрубаних дерев Брейфне.

Його сіра сокира**

Віднайдена в кам’яному могильнику

Нащадків довгобородого Еохайда

Рубає почорнілі зміїні тіла коренів

Яворів тихого зітхання

І дубів грому друїдів.

З кожним замахом його сірої сокири

Він згадує давні пророцтва

І чомусь думає, що він син мельника –

Того самого – обсипаного білим борошном,

І виглядає вершника,

Дослухаючись до стукоту срібних підков

Його коня шаленого.

Але тиша.

Бо копита коня мертвого короля

(Навіть підковані сріблом)

Ступають по торфу нечутно.

Марно ви варите з мертвих коренів

Чорний трунок боліт.

Марно…

Ви, люди клану О’Дунлайнге!***

Примітки:

* – клан О’Рейллі (Clan O’Reilly) – давня ірландська назва цього клану О’Рагаллаг (Clan Ó Raghallaigh) – клан, що панував деякий час у королівстві Брейфне.

** – а був колись такий верховний король Ірландії – Еохайд Сіра Сокира (Eochaid Faebar Glas).

*** – взагалі то клан О’Дунлайнге з Лейстера (Лагіна). Кому як не людям цього клану…

1

Автор публікації

Офлайн 12 години

bratlibo

987
Коментарі: 46Публікації: 688Реєстрація: 11-04-2020

Золоте перо

Достижение получено 31.05.2020
Присвоюється автору, який подав на сайт 100 і більше публікацій