Для голосування необхідно авторизуватись

Повернення

                                «І натякає тиша: повернись…»

                                                                (Майк Йогансен)

Наша перша колиска – тиша.

Людське життя – це вічне повернення

У темний дім віковічного «Я» –

Предковічного першопочатку,

Де слова народжуються

Дітьми одноокого Атмана –

Знаками, намальованими

На поверхні астероїда,

На хвості крижаної комети

Чи на ймовірності

Самотнього електрона.

Повертаємось: завертаючи зірки

Великого Воза,

Запрягаючи Чорного Дракона Ніщо,

Завертаючи рукави Галактики,

Чи збираючи в кишені вогники Стожар

І знову запитуючи себе:

«Хто ми? Навіщо ми тут і для чого?»

Здогадуємось, що ми уривки

Плинних думок Всесвіту,

Цяточки Великої Істини,

Дхарми нескінченної свідомості.

Дивляться в чорне небо

Поцятковене вогниками зір

Двоє гравців маленькими істинами:

Я і мій сірий кіт.

1

Автор публікації

Офлайн 16 години

bratlibo

1 124
Коментарі: 46Публікації: 824Реєстрація: 11-04-2020

Золоте перо

Достижение получено 31.05.2020
Присвоюється автору, який подав на сайт 100 і більше публікацій