Вишивала осінь, вишивала,
Підбирала золото-нитки,
Стібок до стібочка вміло клала,
Стібок до стібочка вміло клала,
Бо вона майстриня хоч куди.
Вишивала осінь, вишивала
Сріблом бабиного літа килими
І багрянцем теж їх прикрашала,
Щоби милувались ними ми.
Вишивала, вишивала осінь,
Дарувала вишиванки ті
І калині, і вербичці босій,
І берізкам блузи золоті.
Ой, ти, осене, майстрине рудокоса,
Диво-вишиваночки твої
Хай дерева, квіти й трави носять,
Зачаровуватись будемо і ми.
2022 р.

