Для голосування необхідно авторизуватись

Сопілка осіннього вітру

Книга осені

Своїми холодними сторінками

Змушує пальці відчувати літери

Як струни

Чорної віолончелі незримого майстра.

Осінній вітер

Все так само гойдає пожовклу траву

(І верес)

Як колихав у часи осінніх сутінок –

Кельтських сутінок короля О’Доннелла.

Візьми до рук сопілку

Різану з ліщини Вітряного Берега

Тої самої

Яку шанували діти Богині Дану

Та віддай її осінньому вітру

Може хоч він заграє забуту пісню

Яку нині не згадає ніхто –

Навіть найсивіший ірландець,

Навіть друїд, що тиняється тінню

Вже півтори тисячі років

Мовчазними пагорбами Манстеру.

Ожина така ж колюча –

Її байдужозелені листочки

Переживуть і ці холоди зими.

Але не ти.

Бо осінь…

1

Автор публікації

Офлайн 2 години

bratlibo

985
Коментарі: 46Публікації: 687Реєстрація: 11-04-2020

Золоте перо

Достижение получено 31.05.2020
Присвоюється автору, який подав на сайт 100 і більше публікацій