Для голосування необхідно авторизуватись

Тінь мого капелюха

                                   «Який вогонь торкнувсь очей моїх

                                     І спорожнив запалені орбіти?»

                                                                      (Вільям Шекспір)

Я люблю затінок

Як птах з сірим пір’ям

Любить дерево снів рибалок.

Я кидаю свою тінь на долівку трави

Наче не тінь то, а сонети Петрарки,

Наче не трава то, а кучері дівчини,

Що торгує устрицями та мідіями

На ринку міста-невдахи Дубліна.

Навіщо?

У затінку мого капелюха

Ховаються загублені пророцтва

Про жінок,

Що малюють мокрому склі пальцями

Знаки для перехожих-привидів,

Ховаються чорні мурашки стежок пастухів,

Що звикли забивати цвяхи в дошки

Так голосно, ніби вони не будують,

А співають осанну,

Хоча молитися треба мовчки –

І слухати тишу: там Істина.

У тіні мого капелюха сутінки:

Там ховаються від палючих променів

Світила нещадного

Подорожні буття – крилаті любителі квітів

Та птахи з якими можна поговорити,

І цвіркуни, що грають блюз

На скрипці крил –

Концерт для мертвих спогадів –

Сонце й посуха.

1

Автор публікації

Офлайн 12 години

bratlibo

946
Коментарі: 46Публікації: 648Реєстрація: 11-04-2020

Золоте перо

Достижение получено 31.05.2020
Присвоюється автору, який подав на сайт 100 і більше публікацій