Для голосування необхідно авторизуватись

Тінь півонії

                             «Склянка годин

                               Глибоко закопана в тіні півонії…»

                                                                (Пауль Целан)

Коли падолист довершується,

Коли хризантеми стають скляними

Й крихкими,

Наче спогади сивого зайця,

Якому в голові все осінь –

Заметіль жовтого листя,

В яке ховатись і спати (як Сонце),

Коли вогкість стає колючою і яскравою

(Не забудьте вмикнути зірку оцю –

Найближчу, тому сліпучу:

Ви – знавці нескінченності),

Отоді й згадується

Усе закопане в тіні півонії,

Не тої що залізна

І довгою своєю шиєю

Нагадує більше жирафа,

Аніж китайське запашне літо

(Чай),

А тої яка губить пелюстки –

Так тихо й спокійно,

Як бородатий поет-волоцюга

Губить свої недоречні спогади.

А може то і не спогади,

А може то легкі човни,

Що ковзають хвилями

«Мезогейос Таласса»,

Човни в яких весла

Тесані з кипарису,

А вітрила зіткані арахнами

З синього льону.

У тій тіні півонії

Сховано сліди волохатого Часу:

Його скарб блискучий –

Шматочки хвилин,

Які він поскладав до глечика –

Не нами зліпленого.

1

Автор публікації

Офлайн 11 години

bratlibo

951
Коментарі: 46Публікації: 653Реєстрація: 11-04-2020

Золоте перо

Достижение получено 31.05.2020
Присвоюється автору, який подав на сайт 100 і більше публікацій