Для голосування необхідно авторизуватись

Туман як гума

                                «Твій син повернеться додому, а дому нема…»

                                                                                (Володимир Цибулько)

А насправді весна. Зрозумій.

Твоє замкнене коло Спінози

Через сірість ґотичних надій

Через спроби злетіти у небо

Таке ж сіре як місто.

Ні, як туман – сіро-біле.

Ти тікаєш від сірих людей

В сіре небо. Твій світ

Кольору миші. Недарма

Тобі

Так до вподоби коти.

А насправді весна…

Руки грієш на вогнищі міста

Кожний вогник вікна

Вуглинкою димної варти

З космосу хтось

Думає нишком – вогонь.

Він не знає, що згасло

У мокрому місті усе –

Навіть серця.

Шкода, що смерті немає –

Я б залюбки полетів

У вічне ніщо.

Та судилося знову вертатись

У Всесвіт асфальту і кави –

Сірим котом, жовтим метеликом,

Білкою чи ескімосом, поетом чи круком.

Навіть віра моя охолола.

А нині весна!

Казку Платона читаю шпакам.

Сон мій Лукрецієм сивим

У мрії папуги.

А за вікном – все той же туман.

І люди все ті ж.

Добре, що кіт муркотів

Тихо на вухо:

«Нині весна…»

1

Автор публікації

Офлайн 18 години

bratlibo

1 140
Коментарі: 46Публікації: 840Реєстрація: 11-04-2020

Золоте перо

Достижение получено 31.05.2020
Присвоюється автору, який подав на сайт 100 і більше публікацій