Для голосування необхідно авторизуватись

Вогненний лелека

                                 «Вогненний лелека дзьобає

                                   зі свого гнізда

                                   в’язкі тіні ночі…»

                                                            (Федеріко Гарсія Лорка)

Вогненний лелека

На тіні дитинства нашого постріхованого

Крилом-полум’ям,

А жаби шматочками ночі

У вологі наші спогади,

У сутінки минулого

Неіснуючого-небувалого,

Холодні, як серце годинника,

Банькуваті, як вірші митника.

Вогненний лелека

Поселився на дереві Сонце,

Мостить гніздо зі зламаних компасів,

Що вказували напрямок

З минулого у майбутнє,

Вогненний лелека

Дзьобає, все що лишилося,

Змушує нас забувати,

Чи повірити, що то все вигадка –

І будинки, що стриміли дороговказами,

І вулиці, що вели-приводили

До дверей, що скрипіли-відчинялися,

І люди, що липкий мед радості

Пили краплями, а горе відрами,

Вогненний лелека

Яке він дитя-свічку принесе

У цей світ дерев’яної темряви?

У це селище людей-мокроступів?

Дитя вогню!

1

Автор публікації

Офлайн 17 години

bratlibo

1 124
Коментарі: 46Публікації: 824Реєстрація: 11-04-2020

Золоте перо

Достижение получено 31.05.2020
Присвоюється автору, який подав на сайт 100 і більше публікацій