Для голосування необхідно авторизуватись

Замуровані двері

                   «… Щасливий більше, аніж веслярі човна

                        Розбитого: їх шторм загнав на реї

                        А там земля, все ближче і до неї

                        Крок. Під ногами врешті-решт вона…»

                                                                (Франческо Петрарка)

Заратустра замуровує двері –

Замуровує браму «завтра»,

Закладає цеглинами важких слів

Отвір дверний «вчора».

Лишається тільки «сьогодні» –

І то не двері – віконечко:

Де клаптик синього неба

Наче хустина пілігрима німого,

Яку взяв він собі на пам’ять

Про оксамит життя весняного,

І клаптик поля траворунного

Густого, наче вечір квітів вероніки.

Заратустра годує журавлів зорями –

Так ніби він не вісник вогню,

А пастух птахів-пророків,

Що вистукують тобі хвилини й години,

Дні та століття, епохи та ери

Замість зозулі зрадливої –

Візитерки чужих гнізд і годинників.

Позбавлене світанків «сьогодні» –

В яких соборах і якому святому

Замолити гріхи твої Каїна –

Коваля перших ножів блискучих?

Писемність нову сиджу і вигадую

У часи Калігули-цісаря,

У часи Чингісхана огидного,

Письмо, яке прочитає Агні –

Бог вогню, бог-посланець оновлення,

Письмо, яке підказала мені черепаха,

Що теж живе тільки сьогодні

У своєму озері давно відомих істин.

Слова-колібрі віщують омріяне,

Сокровенне і недоторкане –

Слова, писані в темну книгу

«Сьогодні».

1

Автор публікації

Офлайн 17 години

bratlibo

1 140
Коментарі: 46Публікації: 840Реєстрація: 11-04-2020

Золоте перо

Достижение получено 31.05.2020
Присвоюється автору, який подав на сайт 100 і більше публікацій