Домашній підступний мисливець,
Спіймав невеличку синичку,
У пташки поранене крильце,
Хіба я дозволю загинуть?
Берусь до роботи завзято,
Моє зрозуміле завдання,
Геть котик, не можна до хати!
Заллю ось ще йодом, тримайся.
Зернятка підкину, є фрукти,
Отут відпочинь у хустині…
Триденні тяжкі процедури,
Відтак з’ясувались шкідливі.
На ранок дивлюся вже пізно,
Її відпускати на волю…
Взялась рятувати, навіщо?
Щоб стрілась вона із пітьмою?
*****
І стільки живу не доходить,
Просту зрозумій же ти догму!
Добро не завжди йде на користь,
Не лізь з ним… допоки не просять.

2 коментарі “Добро…”
То є правда..
Шкода його.
Так, це з життя.