Для голосування необхідно авторизуватись

Зітхання дощу

                         «Камінь спав – лиш дощ зітхав у ринвах.»

                                                                         (Майк Йогансен)

Сонце каміння

Під ногами бешкетника-дня.

А ще й сонце – паяц

При дворі короля Галактика.

Туди – на бруківку – промені,

Щоб під ногами виблискувало

Дитини – дня босоногого,

Байдуже, що зимового

(Бо зима ця сестра домиська,

Того, незачесаного шибеника)

Звідки їм знати, зайдам

У країну мою туманну,

Що тут каміння завжди сонне:

Сплять каменюки не одну епоху вже

І сни якісь бачать уривками:

Про людей бородатих, про очерет

І про дні кульбабові

Жовтим поцятковані.

І у снах своїх пелюсткових

Кожен бруківець мріє стати дзеркалом

Чи то свічадом

У яке буде зазирати дощ

Такий сумний і доречний,

Що приходить на землю зітханням.

1

Автор публікації

Офлайн 13 години

bratlibo

987
Коментарі: 46Публікації: 688Реєстрація: 11-04-2020

Золоте перо

Достижение получено 31.05.2020
Присвоюється автору, який подав на сайт 100 і більше публікацій