Я в бабусі – помічниця! В господарстві допомагаю. Кину курочкам пшениці, Щей яєчка позбираю А було, одного разу, Рвать кропиву заходилась, Як торкнулась то одразу Пожалитись умудрилась! Та трава така пекуча, Не збагну я того дива? Всі її їдять охоче Чудодійна та кропива. Ну а я лиш доторкнулась, В пухирцях […]
Дитячі віршики
Зловлю промінчик сонця я в долоні. – Ах, ти ж , бешкетник! Ти усіх нас розбудив? Це він мене підловив, і я в полоні. Ох, цей малий промінчик-позитив! Такий швидкий, його ж бо, не здогнати, Стрибає із листочка на листок. Він зранку дуже любить поблукати, Й заглянути в кожнісінький куток. […]
Я у лісі росту, я – Підсніжник маленький. Не займай, я прошу, не зривай мене з Неньки. Рідна моя Земля, що мене народила, берегла як могла, і у холод , і в зливу. Щоби я не замерз в люту зимну погоду. Вона дала мені зимову білу ковдру. […]
Чомусь згадалось як давно, заради інтересу, Знімалась мишка у кіно, і грала там принцесу. Не шкодувала теплих слів, не вимагала трону, А кіт принцесі тій служив – відлякував дракона.
Дерева співають, ти чуєш, Як гарно вони шелестять Як вітер для них диригує Як листя в акордах звучать Прислухайся, в затінку дуба Звучить загадково фагот Велично виспівують труби У кронах зелених ряснот В задумі береза з вербою Веде свою мову кларнет Під трепетні звуки гобоя Лунає щемливий сонет […]
Дванадцять мишей і у плямочку кіт учора пішли у далекий похід. Якби повернулися ниньки гуртом, Ми б знали, чи варто дружити з котом.
Збиралися миші На місяць летіти, Там сиру, казали, Найбільше на світі! А котики в інший Збиралися путь, Бо знали, що в лісі Сосиски ростуть.
Ох, як несправедливо влаштовано цей світ, У нім літає миша, і не літає кіт! Але коти із небом насправді не чужі, Тож, лізуть на дерева, бо льотчики в душі.
Без найменшого вагання, вигнувши хвоста, Миша йшла на полювання зранку на… кота. Взяла різочку солону, погляд – без страху. Хай нявчить у себе вдома, а не на даху!
Котик йшов до магазину Купувать собі хлібину, Ну а там мишуська біла Майже все уже скупила. Залишились кавуни, Й нащо котику вони?
Луни ходять городами, жовтим світиться пруг. Чуєш, пахне пригодами, мій малесенький друг? Небо схоже на згарище, тож рушаймо до зір! Миша й кіт – не товариші? Ти базікам не вір.
Людвіг Нявкатий, Його Пелехатість, справжній король, повелитель у хаті! Служать Йому і дорослі, і діти, Навіть бабуся готова служити! Бідкалась мишка: – Ото срамота! Зовсім мені зіпсували кота!
Спи, маленький, будь ласка, час настав добрих див: Розповім тобі казку про мишей та котів, про веселі пригоди, про удачу та сміх. Чуєш, сон тихо ходить? Він сьогодні про них.
Як від рання і до рання у котів було змагання: В кого до сметани вдача, хто солодший сон побачить, хто пролізе на горище, в кого вуса цікавіші, в кого більші хвіст і пиха… От мишам була потіха!
Вечір на дворі і тиху казку Я на добраніч тобі розкажу А ти заснеш мій маленький В мене на руках – сину Спи мій маленький Спи мій ангелику Час засинати тобі Я пригорну тебе до Свого серденька Люленьки люлі – засни Моє малятко – ти моя пташко Хай янголи бережуть […]
У маленької Оленки сонечко у жменьці. Міцно так його тримає, щоб віддати неньці. Візьми, нене, сонечко з моєї долонечки. Візьми й пригорни подарунок від донечки. Нехай зігріває всю нашу родину. Нехай супроводить у добру годину. Матуся прийняла безцінний дарунок. Послала Оленці свій ніжний цілунок. Оленка не втерлась, лише посміхнулась. […]
Я в Бога прошу, щоб дерева квітом вкрились, Скоріш весна! Канікули скоріш! Щоб тато з мамою ніколи не сварились І посміхались, як раніш!.. Я прошу, братика купіть, хоч на базарі! Самотньо мені гратися під час, А ще я хочу грати на гітарі, І в третій клас, пошвидше в третій клас!