Верлібр
858 posts
Я не из музыкантов, Что о всяком поют И вряд ли поставишь Меня ты к поэтам, Ведь сам я написан Псевдо поэтом Под псевдо рифмовку, В глупом стихе. О простой человечности И правилах были. Давно не модных, Давно избитых. Я не из музыкантов, Не знают поэты Моих странных стихов. Вряд […]
Полюбил тьму, однако сильно, так же как свет внутри каждой нимфы, что встречалась мне под светом луны почти в полночь и при свете заката, может быть летом и бывало в зиму. *** Сердце пустует и мысли клюют, ибо я не могу больше писать, рифмовать, сочинять. Увы…только верлибр. *** Но как-то […]
«Серед пустелі Я бачив вогонь!» (Накахара Тоя) Ті, хто розпалив вогонь Серед моря каміння, Серед океану піску – […]
«… І поставив я в серці Невеселого жарту Балаган без акторів На ярмарку жаху…» (Федеріко Ґарсіа Лорка) У моєму серці Театр акторів-безхатьок Балаган вистав моторошних, Де Гамлету прострілили серце Зі снайперської гвинтівки. У балагані отому Гвідо Пише слова сажею На сторінках світанку осені: І то все сценарії Вистави про безнадію, […]
Мне холодно ночью, Мне холодно днём. Ты приехала ветром, Я замёрз летом с тобой, В горячем песке, Под тёплой водой, Тело пробирает дрожью, Кости и даже кожу. Сердце бьётся раз в час, Лежу с открытыми глазами Вижу, вышел весь воздух, Смотрю сквозь воду Вижу тихий ураган – С тёплого, белого […]
Не слухай слова. Подивись на птахів Або на кістки, Що від них лишились. Відьми згуртувались У заболочених норах, Вкритих пліснявою і павутиною. Забудь про них. Винеси стілець надвір, Сядь під квітучою вишнею. Поряд лише кульбаби І здичавілі метелики. Закрий очі, почуй: Кожна пташка вихваляє тебе У своїй пісні.
Голі дерева, Мистецтво крізь роки. Легкість, присутність - Це і є весна. Тихий простір, бавовна і льон. Пес застрибнув на моє ліжко, Він теж жива істота. Березень вкотре Дарує молодим ластовиння. Ходімо смажити м'ясо надворі. Щастя - воно тут, простягни руку. У нього немає зубів, Не бійся.
Щось було у її легені. Нічого страшного - просто квіти. Їй тепер моторошно буває Ночами, в оточенні примар. Шкіра прикрашена рубцями, Немов слідами хижих пазурів - Така ціна за шанс без прогнозу. Леза, промені і сни, знову сни. Але ж існує літо. І квіти - справжні, що ростуть у клумбі; […]
Завітай у мій сад. Вирушай після сходу сонця, Щоб не натрапити На степову русалку. Кровожерливі створіння Чатують уздовж шляхів. Вони навіюють брехню І радіоактивні промені, Крадуть серця тих, Хто не встиг сховатись. Я чекатиму на тебе Поміж кущів троянди, Серед ароматів гортензії І дзвону розбитого кришталю. Я - свіжість, що […]