Ти пам‘ятаєш мій голос? Скажи потрібне слово – і я повернусь. Мої нові друзі створені з трав та диму; Які звірі живуть у їхніх головах? Тепер я просто марнославна дивачка, Що танцює з божевільним королем. На світанку від нас лишаться Уривки молитов Стародавнім монстрам І сліди нічної поезії.
Верлібр
866 posts
Хаотичність і асиметрія, Пошкодження і недоліки – Хіба це робить людину потворною? Тяга до руйнувань замість накопичення, До нових спроб замість стабільності. Рвати, а не клеїти; Спалювати, а не лагодити. Я позбулася всього, що Мала за правом народження. Подарувала першим-ліпшим жебракам, Які не вміють дякувати – і це […]
Я не из музыкантов, Что о всяком поют И вряд ли поставишь Меня ты к поэтам, Ведь сам я написан Псевдо поэтом Под псевдо рифмовку, В глупом стихе. О простой человечности И правилах были. Давно не модных, Давно избитых. Я не из музыкантов, Не знают поэты Моих странных стихов. Вряд […]
Полюбил тьму, однако сильно, так же как свет внутри каждой нимфы, что встречалась мне под светом луны почти в полночь и при свете заката, может быть летом и бывало в зиму. *** Сердце пустует и мысли клюют, ибо я не могу больше писать, рифмовать, сочинять. Увы…только верлибр. *** Но как-то […]
«Серед пустелі Я бачив вогонь!» (Накахара Тоя) Ті, хто розпалив вогонь Серед моря каміння, Серед океану піску – […]