. . КАТЕРИНА – “ДОЛЯ КАТЕРИНИ” – Частина 9 . .КАТЕРИНА сіла зручно на дивані, зітхнула із полегшенням, сперлася на спинку, й усміхнено промовила до себе: “Насилу… Де ж того здоров’я взяти, коли і здоров’я оте вже й не те, і вік нагадує про довгі літа… Але, слава БОГУ, дякую […]
Новела
. . . “РОДИННА ЗУСТРІЧ” – “ДОЛЯ КАТЕРИНИ” – Частина 6. . . . .Біля тієї старої криниці з чистою джерельною і доброю на смак водою, недалеко коло церкви, завжди було людно. Казали люди, що її копали давно, усім селом, вручну вибираючи землю і глину, та укладаючи природний білий камінь, […]
. . СІМЕЙНИЙ АЛЬБОМ – “ДОЛЯ КАТЕРИНИ” . .Захмарилось, задощило одного світлого дня. Холодний пронизливий вітер безжально хитав молоді дерева, розгойдував ще голе довге гілля. Здавалося, перші ніжні квіти – чарівні підсніжники тихесенько похилили свої голівки, молоді листочки ранніх нарцисів і тюльпанів, ніби зіщулилися від холодного вітру, зелені кущики примул […]
. . КАТРУСИНЕ КОХАННЯ (“ДОЛЯ КАТЕРИНИ”) – Частина 5. . .Ніжна щаслива усмішка з’являлася на дівочих червоних устах, мило розпливалася по молодому обличчю. Великі сірі очі з голубим відтінком дивилися – сяяли якоюсь незвіданою внутрішньою красою, і здавалося, світилися із самісінької глибини душі… . .Серденько юної дівчини билося – стукало […]
. . З У С Т Р І Ч – Частина 4 . .Гарним і сонячним напрочуд видався той незабутній і святковий день. Чарівні мелодії духової музики линули далеко – далеко – на всі кути великого села. На шкільному подвір’ї збиралися учні, вчителі, батьки, гості. Шумно і весело гомоніли дівчата […]
. . І В А Н К О – Частина 3 . .У великому мальовничому селі на березі широкої річки ДНІСТЕР із чудовими краєвидами жили – зустрічалися парубок ВАСИЛЬ та вродлива ГАННУСЯ. Кохання поміж ними було таким палким і шаленим, вірним і відданим, що незабаром рішучий ВАСИЛЬ прийшов до батьків […]
. . К А Т Р У С Я – Частина 2 . .Той погожий сонячний ранок, у середу, розпочався для дев’ятикласників фізкультурою. Від сільського стадіону до новозбудованої школи відстань була неблизькою. І школярі, вдихаючи вранішнє свіже повітря, повільно бігли один за одним, аби встигнути до початку наступного уроку фізики. […]
. . ВУЙКО ОЛЕКСА . .Є такі щасливі люди на Землі, яких називають просто і зрозуміло: добра людина. А добра людина – це привітна, чуйна, лагідна, радісна, спокійна, безвідмовна… . .Про вуйка ОЛЕКСУ, рідного брата діда ЯКОВА ще казали: “Ну, така добра людина, така добряща, хоч до рани прикладай!”. Завжди […]
. . ВУЙКО ОЛЕКСА . .Є такі щасливі люди на Землі, яких називають просто і зрозуміло: добра людина. А добра людина – це привітна, чуйна, лагідна, радісна, спокійна, безвідмовна… . .Про вуйка ОЛЕКСУ, рідного брата діда ЯКОВА ще казали: “Ну, така добра людина, така добряща, хоч до рани прикладай!”. Завжди […]
. . . . . . . АБІТУРІЄНТКА – КОРЕСПОНДЕНТКА. . . . . . . .Весела і кмітлива КАТРУСЯ від самісінького дитинства мріяла бути лікаркою: . .- Буду лікувати маму і тата, бабку і діда, тітку і вуйка… Я так хочу, щоб нікого нічого не боліло, – по-дорослому міркувала […]
. . ІВАНОВА КРИНИЦЯ . .Розкажу – повідаю я вам про сільську криницю, до якої споконвіку люди йшли та йшли, аби напитися чистої джерельної води з криниці, аби втамувати спрагу, духовну і тілесну, щиросердно… . .Розповім про те, що чула – слухала від старих людей я завше, що бачила – […]
. . ВИНОГРАД ДЛЯ ТАМУСЬКИ . . -ТАМАРКО, дитино, ходи-но до мене, – бабка НАТАЛІЯ брала маленьку півторарічну дівчинку і пригортала ніжно до своїх материнських грудей. . . -ТАМУСЬКО, гай іди до тітки ДОКІЇ на руки, […]
. . КВІТКОВА ВЧИТЕЛЬКА . .Велике гарне подвір’я, ніби було вкрите – застелене м’якою пухнастою ковдрою молоденької зеленої трави, потопало у барвистому розмаї літніх пахучих квітів. Високі яблуні, вишні, абрикоси створювали своїми розлогими гілками з листочками приємний і затишний холодок. […]
. . ЧУДО НА КИЛИМІ . .Багатющими джерельними потоками – сторінками народознавства, по-справжньому наповненими духовною ріднизною українознавства, впивалася – мандрувала КАТРУСИНА душа і раділо зболене серце, коли чула, бачила, читала про рідну мальовничу УКРАЇНУ. . […]
. . ВИКРАДЕНИЙ АВТОМОБІЛЬ . .Друга половина лютого місяця виявилась напрочуд теплою, сонячною, погожою того неповторного і незвичного року. Матінка – Земля життєрадісно пробуджувалась від міцного зимового сну, інколи споглядаючи у свої добрі сновидіння, про які нагадували невеликі купки білого снігу у […]
. . ЩАСЛИВА ДОЛЕНЬКА МАРІЙКИ . .Гарно і велично сходило вранішнє сонце. Яскраві сонячні промені ледь пробивалися через густе гілля дерев, зігріваючи Землю – матінку. Аж ген – далеко за обрієм, виднілося як світає. Так БОЖЕСТВЕННО, незбагненно, прекрасно! Світає… . .Ще відчувався приємний […]
. . СВЯТОШНЕ ВБРАННЯ . .Наближалися храмові свята. Новосельчани причепурювали свої оселі, скуповували різний харч для приготування святкових страв. А матусі ще й турбувалися, аби придбати гарну “обновку” для своїх кровиночок, бо то була особлива радість для дітей. . .Пригадую, мама моя […]
. . ХРАМОВЕ СВЯТО . .Наприкінці серпня, коли починала квітувати хоста – чудова рослина, яка знайома українським господиням ледь не від самісінького дитинства, була у розпалі гаряча пора хлібних жнив. Здавалося б, жодне подвір’я сільських […]