Для голосування необхідно авторизуватись

Ідуть сто чобіт по залізній дорозі…

Ідуть сто чобіт по залізній дорозі.
Всі лисі. Глухі. Худі. В некролозі
запише пізніше старий пілігрим,
як в головах стрічних жах посивів.

Ідуть і скрипить під землею живіт.
Це нутрощі світу й серцевий дріт.
Запрошують дві в сірчаний хостел,
як свято вакханки, як молохів трем.

Ідуть голомозі. В утробу згниття.
Я свічку покладу до гробу життя.
(Не)суть сто чобіт (з собою) лахміття.
Я вимию камеру і з нею століття.

2016

4

Автор публікації

Офлайн 9 місяців

Chrystyna Kukharuk

24
Коментарі: 2Публікації: 8Реєстрація: 31-07-2020