Подяка Вам, воїни славні!

Він залишив її так швидко,
Неначе то якийсь обман…
Й пішов собі допоки видко,
В густий від сірості туман.

Хтось знову покладе на ваги,
Чого пішов? І як він міг?
Відважився не для розваги,
Йшов там, де є крізь сльози сміх.

Хтось схвалить, інший явно суде:
Залишив жінку і дітей.
Надвоє світ. Надвоє люди.
Тепер чекай нових вістей.

Ми маємо це друзі знати,
Бо багатьох цей стан болить.
Він йшов народ свій захищати,
А хто його ж бо захистить?

Він зважив все і вибрав міру,
Міцну немов потрійний шов.
Життя покласти на офіру,
Щоб ворог дальше не пройшов.

Він захистив у ту годину,
Дружину й діти і тебе,
А сам у цій землі спочинув…
Розкажуть: не вберіг себе!

Ми вдячні вам, хто сильний духом,
У кого серце в грудях б’є,
Хто кожним словом, кожним рухом
Життя за волю віддає.

І я молюсь у вечір й зранку,
Палають свічі воскові!
Щоб Бог беріг безперестанку
Й Ви повернулися живі!

1

Автор публікації

Офлайн 5 місяців

Протоієрей Іван Оринчак

34
Коментарі: 0Публікації: 20Реєстрація: 12-03-2019

Бронзове перо

Досягнення отримано 21.03.2019
Присвоюється автору, який подав на сайт 10 і більше публікацій

Коментувати

Проста авторизація через соц.мережі: