Гомоніла ясна днина,
вечірнім кольором цвіло,
в човнику у піднебессі
повільно Еос пронесло.
Еос пливла неначе пава,
навколо розсипала кольори,
а ті рожевістю сіяли,
відтінки ніжні принесли.
По синьому рожевим креслить,
на заході стихає хід,
на сході ніченька окреслить
Нефели в сірому приліт.
Оце вона літа над горизонтом,
насиченості додавала тон,
наповнить небо, знову креслить
краси небесної вже фон.
Отак вони літали над горами:
Еос на заході, з іншої сторони
Нефела човником керує,
в них спільні небеса вгорі.
17.03.2019.
Світлини Калини Шпанюк-Мельничук:
“Вечірній настрій непостійний…”