Уривок з діалогу (Нащадок Лесі Українки)
І нам слід перейти до діла,
Не для великих нагород,
А щоб душа вогнем горіла!
Й теплом тим грівся весь народ.
Якби не мав я слів про Лесю,
Писав би звісно про Франка…
Топтав словами іншу стезю,
В поета доля бо така.
І камінь на гору крутую,
Хтось має все таки нести…
Я вірю, знаю, мрію, чую…
Вже на горі одні хрести.
А час, на те, що далі пливти,
Й порою зовсім без мети,
Не кожний з нас, щоб вічно жити…
Себе зумів перемогти.
І все вже є, щоб зрозуміти,
Для чого жити ? І кому?
Лиш треба слово полюбити,
А не лиш буковку саму.
Лиш треба друзі так, як Леся,
Слова писать для поколінь.
Отже багато ще прийдеться…
Хай Бог поможе нам! Амінь.
(світлина з інтернету)