Всім хто взутий, і тим, що босі,
Хто давно пише добрі вірші…
Й хто не відає справді досі,
Що у нього цей дар в душі!
Всім, хто кличе себе поетом,
Й тим, кого так назвав весь світ…
Хто одним лиш всесильним куплетом,
Врятував десь життя від бід.
Всім, хто пише слова наймиліші,
І присвячує наче собі…
Щоб були люди десь щасливіші,
Не сіріли заодно в юрбі.
Всім, хто вірить, хто любить, хто мріє…
Хто в поезії був і жив…
Хай Господь нову риму вам сіє!
Бо це Він вас благословив!