Погляд Бога

Ісус поглянув на Пилата, Каяфу, Ірода, й на тих, – кого чекатиме розплата, бо дикий голос не притих: – “Розпни!” “Нам випусти Варраву!” А “Кров Христа – на весь наш рід!” Нечистий зробить свою справу, бо то йому належить світ! Земний лиш світ, й пекельні ніші, що в його владі через гріх. Щось встигну розповісти в вірші… та знову твір мій не для всіх. Тим, кому дано зрозуміти, той зрозуміє, що кажу. Пишу бо так, як думка світить. А потім слово ще держу… Щоб глянути на нього з боку, зробити з ним маленький струс. Дозволю думку надглибоку, – як подивився би Ісус?

Ісус, на Якова поглянув, Андрія, Симона, Фому… І що в кутку дух Юди в’янув, Йому відомо Одному.
І що любив той Юда гроші, та через них – злочинцем став… замислив справи нехороші, разом із ними в пекло впав.
Апостоли перелякались. Розбіглись світом, хто куди…Хоч захищати обіцялись, і бути поруч назавжди!
А Він обпльований, побитий, невинно зраджений вночі,
Погодився і Чашу пити, і Хрест понести на плечі…
У тім дворі співали півні, та плакав з розпачу Петро. Бо відповіді дав сумнівні, немов забув усе добро.

Ісус на нього подивився, на Матір, сплаканих жінок, на всіх, хто справді, в Нього вчився. Й зробив до страти, перший крок.
Тоді побачив Вероніку, що мала хустку й співчуття,
Лик втерла Богочоловіку, щоб нести образ в майбуття!
А далі, Симон йшов із поля… ніс втому дня і мозолі, його також змінилась доля, як звів свій погляд від землі… побачив – добрі очі Бога, які світилися жалем. Тому і став на допомогу, хоч плечі хрест обпік вогнем.
Йшов поруч Бога до Голгофи, пройшовши шляхом неспроста. Симон збагнув суть катастрофи, що він несе свого хреста!
Хоч Іншого на ньому стратять, Невинного, Один за всіх…
Ті розіпнуть, бо совість втратять. А Він – так переможе гріх! І пекло втратить свою владу, а жало втратить сатана. Я знаю, що говорю правду… Бо правда тут, лише одна!

Ісус між небом і землею, прокляття, Кров’ю змив з хреста, що їло душі мов змією… Хай дух спасіння підроста! Він, із Голгофи, перед смертю, на нас всіх лагідно дививсь… І тим, нам дарував безсмертя, щоб дух наш світлом вгору вивсь!

Поглянь Ісусе, в мою душу, щоб в ній спасіння дух не згас. Тебе за всіх благати мушу – будь Живим Богом для всіх нас!!!

2

Автор публікації

Офлайн 3 місяці

Протоієрей Іван Оринчак

33
Коментарі: 0Публікації: 20Реєстрація: 12-03-2019

Бронзове перо

Досягнення отримано 21.03.2019
Присвоюється автору, який подав на сайт 10 і більше публікацій

Коментувати

Проста авторизація через соц.мережі: