Для голосування необхідно авторизуватись

Кролик, що дивиться у небо

-Написати про тварин,

Скажу сама до себе,-

Але ж можу писати і про млин,

А не про кролика, що дивиться у небо.

Про кролика, що дивиться у небо,

На темне-темне, вкрите зірочками.

Кролику годувати треба,

Сім’ю із діточками…

Кролик, що дивиться у небо,

Тихо плаче і проклина життя.

У нього син – ледащо

І дочка без буття.

І кролик, що дивиться у небо,

Тихо сказав:

“Схоже, неробо,

Твоє життя відбило вже дванадцять.

Карета зникла,

А коні стали пацюками.

Не будь як я,

Готуйсь до усього роками.

Я, кролик, що дивиться у небо,

А ти – людина, може ще й мала.

Ти – це майбутнє,

Будуй його, моя тобі хвала.”

І кролик, що дивиться у небо,

Піднявши очі на останні зорі,

Застрибнув в нірку, не глянувши на тебе.

А кругом поле, долини неозорі.

2

Автор публікації

Офлайн 9 місяців

Dana_poet

4
Коментарі: 0Публікації: 3Реєстрація: 19-09-2020