Я шукаю тебе серед квітів пахучих,
В різнобарвних садках, де дзвенять солов’ї,
Я шукаю тебе і бажаю відчути
Подих ніжного серця й долоні твої.
Опромінений сяйвом, сліпим і пекучим,
Я без тебе не знаю, куди далі йти,
Я шукаю тебе й намагаюсь почути
Стукіт рідного серця — кохання сліди.
Тільки ти вдалині та між нами пів неба,
Як омана очей, світле марево снів,
Я, мов листя осіннє, блукаю без тебе
Серед бур невгамовних й самотніх дощів.
Опромінений сяйвом, сліпим і пекучим,
Я шукаю тебе серед квітів пахучих…
© Денис Нарбут, 2003 /2020

2 коментарі “Омана кохання”
Дуже гарно
Дуже романтично, чуттєво, широ