Коханка

Кудись ішла… Холодний вітер наздогнав,
Та тільки холоду осіннього не чути…
Сьогодні він в останнє їй сказав,
Що з нею більше вже не може бути.

Кудись ішла… І падав жовтий лист…
Вона не мала сил, щоби кричати,
А серце рвалося, і біль нестерпно стис,
Так, що хотілося той біль весь розірвати.

Спинилась раптом… Світло за вікном,
І так знайома… так знайома постать,
Так захотілося піднятись їй бігом,
Та раптом… там до нього хтось підходить.

Холоне серце… Справді, це вона…
Його дружина… Біль прошив всі груди,
Як ніжно він торкнув її плеча…
Та ж обіцяв, що з нею більш не буде.

Холодний лід… Скував неначе всю,
Вона стояла, сльози біль глушили,
О скільки раз казав він їй “Люблю”,
Чому ж тепер вернувся до дружини?

А на руках у нього рідний син…
З ним підійшов він прямо до віконця,
Вона сховалася, десь там, серед машин,
Він так світився, наче зранку сонце.

Вона пішла… Лиш вітер наздогнав…
А за вікном залишилась фіранка,
Його дружина, син і він із ними там,
Ну а вона… Вона лише коханка.

Шукайте щастя там, де чистий лист,
І не будуйте ви його в руїнах,
В чужу сім’ю, встромивши болю спис,
Вас Бог також поставить на коліна.

Бо Він давно всім нам заповідав:
– Що Бог з’єднав, людина не розділить!
Та не сумуй… Хто зна, що Бог для тебе зготував,
Ти просто вір! ТВОЯ любов тебе також зустріне!

 

3

Автор публікації

Офлайн 3 тижні

Галина Пігут-Николишин

192
Коментарі: 16Публікації: 28Реєстрація: 16-01-2019

Небайдужий читач

Досягнення отримано 07.03.2019
Присвоюється користувачу, який оцінив 50 і більше публікацій

Бронзове перо

Досягнення отримано 24.01.2019
Присвоюється автору, який подав на сайт 10 і більше публікацій

Коментувати

Проста авторизація через соц.мережі: