Для голосування необхідно авторизуватись

Перед вирієм

Уже нелегко й поле перейти
і вижити одному – ой, нелегко.
Оглянешся на спалені мости,
усе одно до обрію далеко.

А мусиш не летіти, а іти,
долаючи і холоди, і спеку
у цій хиткій юдолі суєти,
очікуючи долю як лелеку.

І рахувати ночі до весни,
пірнаючи у марева і сни.
Ні мрії, ні надії за душею…

А попереду осінь і зима,
і десь вона чекає ще, сама,
що ми не розминемося із нею.

6

Автор публікації

Офлайн 3 роки

Ігор Шоха

35

користувач

Коментарі: 1Публікації: 7Реєстрація: 12-08-2018

Думок на тему “Перед вирієм”