Набрід

Ін’єкція, шприц, коса,

Забарвлений світ захопив вуста.

Пропита пійлом, закрита любов,

Загублено питає, миті знов.

 

Тут набагато більше болю,

І щастя швидше забирає зброю,

Улюблених потворностей, забутий ляскіт,

Обдурені серця тобі розкажуть.

 

Про те як падає людське життя,

Про те що зараз головне, ім’я,

Замите спиртом, обгоріле жаром,

Ашрам мій боже, залишився садом.

 

Лишився сумнів-кімнатний устрій,

Сірий птах, що серцем барви дарує,

Хитрий грається з людською журбою.

Байдужість ця квітне, дрібнішим протоном,

 

І всі тільки каються, хто зна у чому.

Любов тут лиш слово, складається в тому,

Що не потрібне нікому. Потрібні лише потуги,

Все рівноцінне, життя в нікуди.

2

Автор публікації

Офлайн 9 місяців

Иван Многогрешный

7
Коментарі: 3Публікації: 5Реєстрація: 08-08-2018

Коментувати

Проста авторизація через соц.мережі: 

Думок на тему “Набрід”