Не видумую, чесне слово.
Привалило мені уві сні:
двоє в розшуку: я і… Вова –
фотороботом на стіні.
– Оціни –
«охмуряю» Вову, –
це іще не судовий зал.
Дуже хочу я до Сєнцова,
на великий наш острів Ямал.
– Е-е-е…, –
виляє велеречивий, –
я… усю Україну бандер…
(пропущу матюки курсивом)
…замочив би… у… еСеСеР.
Засіяли «зірки» на Раші:
– Ви ямалці, а ми – у Крим!
Історично – усе не ваше,
це від Яника нам калим.
А за ними, у морі кро́ві,
блюдолизи:
– Ату їх, ату!
Просинаюся весь у поту.
За стіною віщає Вова:
– Наші…
Альпи…
узяв…
Суворов!
Чуй….,
Анжела… ,
на ви…
іду.
Автор публікації
користувач
