Ці очі бурштином налитої антики, Погляд, і пишно заплетені бантики, Архаїка часу жіночих очей, Мільйони безсонних банальних ночей, Живопис, музика… любов одинока, І фантики, фантики – смерть вирлоока, Ці очі дзеркальні її двійника, І губи, і груди, граційна рука, Та ядра-зіниці і дзенькає ланц. Двадцять перше століття… диван… декаданс.