Я ЙШЛА В НІКУДИ Посеред зрілости, посеред решти, Де пік відчáю й луною: «Де ж ти?», Де спомин-мрія остудить груди, – Тінь силуетом. Я йшла… В нікуди? Де передрання – арбітром дневі, Де невсипущий пульсує нервик, Посеред буднів й скраєчку свята – Я йшла у біль твій – й […]
Daily Archives: 24.08.2018
Щоб більш поважним серед люду знатись І на нечисту силу страх нагнать, Надумав батюшка відчиткою зайнятись, Страшні молитви вголос почитать. Впіймав бабусю, що на каві ворожила, Повію, що блудила по селі, Дав диму їм понюхати з кадила І бехнув требником важким по голові: — Ану виходь! Змиряйся, лютий враже! А […]
Смереки закутались в хмари, Стрічаючи завтрашній день, Стежки потопають у травах, Світанки співають пісень Про край наш натхненно-чарівний, Людей працьовитих, про те, Як Черемош плине крізь роки, Як він свої води несе. Крізь скелі, безкиди і кручі Свій шлях прокладає ріка… У нашому краї святковім Хай музика лине стрімка, […]
Багато з нас живуть чуже життя, Але приходить з часом каяття. Коли зробив помилку на путі, Ти краще повернись і занов почни. І не шкодуй що час ти зруйнував, Ти новий досвід по життю пізнав. Це краще ніж ідти чужим шляхом І шкодувати над усе по тому…
Рідна мово, – ти є чудова, Тобою дихає наше життя. Ти материнська є колискова, Що заколисує маленьке дитя. Тобою шепочуть високі тополі, Шумлять чарівно прекрасні гаї. Ти є та пісня, що чутно у полі, Коли співають її солов’ї. Ти є шум моря, безкрайного моря, Що вічно синіє, мов небеса. На […]
Будуть річки й моря береги хвилювати І достигне у полі зерно золоте, Будуть нове життя на землі будувати… Трішки жаль, що не буде мене. Будуть квіти земні на землі квітувати І нове покоління нам на зміну прийде, Будуть люди і далі у космос літати… Трішки жаль що не буде […]
Вишивала мати для донечки сорочки, І рівненько клала ниточки в рядочки. Придане для доні ніжно готувала, Бо свою дитину заміж віддавала. А на вишиванках волошки сині-сині, А на вишиванках китиці калини, А на вишиванках квіти чарівні Вишивала мати придане донці. На весілля мати донечку збирала Вишиту сорочку гарну одягала І […]
Ви погляньте, яка гарна в нас земля! В Україні є і гори і моря, Є міста, і неповторна їх краса, Водограї є, і вікові ліса. І широкії простри навкруги Тому й серце з Україною назавжди. Пісні будемо Країні ми співать, У віршах Країну будемо прославлять. Нехай квітне з кожним роком […]
А я все ще у розмаїтті Звуків, запахів, квітів і трав. Я купаюся ще у літі – Серпень право таке мені дав. Пізнє літо, як зріла жінка, Має стільки загадок і зваб. І якщо впаде раптом зірка, То день завтрішній буде раб. Квіти щастям омиті всюди, Навіть ті, що уже […]
Я не та, за которой мужчины – в огонь и под пули, И не та, от которой скрывают грехи и пороки. Я скорее из тех, что рыдают, когда все уснули, – Я из дерзкой породы всегда и везде одиноких. Я скорее из тех, что на “ты” и с луною, и […]
Не видумую, чесне слово. Привалило мені уві сні: двоє в розшуку: я і… Вова – фотороботом на стіні. – Оціни – «охмуряю» Вову, – це іще не судовий зал. Дуже хочу я до Сєнцова, на великий наш острів Ямал. – Е-е-е…, – виляє велеречивий, – я… усю Україну бандер… (пропущу […]
Все ще незалежні од «Свободи», суверенні волею небес, марять «Батьківщиною» народи, поки Дух держави не воскрес. Бачили уже, що купували і за що купилися самі, п’ятий рік чергової навали і трьохсотий буде у ярмі. Та ніяк не дійдемо до тями, що усе ще бідні, бо дурні… Може, поміняємо місцями кольори […]
Всміхається мова крилато, Даруючи пісню любові. І як же буває багато Її у єдиному слові! Запитує мова, як мати, Коли заблукала стежина. Як мало потрібно сказати, Щоби не зламалась людина! Здригається мова од болю, Ковтаючи сльози солоні. Мовчатиме злякано доля, У розпачі склавши долоні… Воскресне покинута мова, […]
Десь шепоче із вітром листя, Мріє гронами кущ калини – Вже із ранку в його намисті Розквітає у пісні днина. Від зорі засвітилось слово, Полетіло із птахом в небо, Наче тиха чиясь розмова Пригорнула ту мить до себе. На калині узори з ночі Залишили цілунки в росах […]
– Моє знайомство із життям, було чудове, і незабутнє! – Я ріс із тобою, мій рідний дім, моє минуле, моє щасливе і прекрасне життя! – Із тобою я був завжди на ти, багато чого із тобою научився і пережив! – Весело і приємно було, із тобою, спільну мову знайшли! – […]
Природа знову ожива, Теплом і квітами озветься. І ось Шевченкові слова Укотре гріють наше серце. В минуле сходяться роки, Нові народжуються люди, Але Шевченкові рядки Вестимуть мудрістю повсюди. І матір, й долю, і село, Й вишень заквітчаних окрасу – Усе життя перенесло В слова Великого Тараса. І […]
Любіть Україну Як матір єдину, Як рідну дитину – любіть! За мову співучу, Калину квітучу… За синєє небо любіть. Любіть і старайтесь Для неї створити Добробут і щедрі столи, Щоб діти й онуки, Онуків правнуки Щасливо до звершень ішли. Від прадіда-діда Тужливо-журливих Пісень залишилося нам… Щось треба міняти, […]
Мамо, не плачте, бо онде сивіють вже скроні Я поруч, рідненька, ось ніжно торкнувся долоні, Мамо?… не чуєш… нажаль ти не бачиш. Над тілом моїм гірко ненечко плачеш. Тато, ти мужній, ненці сльози зітри. Тато?… як же змарнів ти за дві доби. І друзі, знайомі…сусіда – вже не жартуєш, Син […]