Ну що ж, хлопці… Бувайте!
Не буде обійм, ні сліз,
Просто мене згадайте якось потім,… колись.
Вже доля будує вам плани,
Подій випліта мережу,
Десь прибирає паркани,
Десь креслить жорстку межу.
Ці довгі (здавалось) роки,
що вкупі тримали нас, –
Підґрунтя під ваші кроки,
Нових ваших звершень каркас.
Тримайте зв’язок, не часто,
be not forever online,
Коли це буде на часі
Життєвих подій і бажань.
А я вас, звичайно, згадаю,
Побачу ще з вами сни,
Мої тимчасові друзі,
Не зовсім мені сини.
Моїм А-96
