Під самовдоволений регіт іронії,
Під скрегіт загострених люттю мечей,
Я наче пливу, бо я чую симфонії
Розсипаних поспіхом днів і ночей.
І сам розкидаю і зойки, і враження,
Дратую примар ненароджених книг,
І ходить землею моє відображення,
Та прихистку просить у душах чужих.
Автор публікації
Коментарі: 29Публікації: 448Реєстрація: 14-03-2020
Достижение получено 25.04.2020
Титул: Вибір видавця (Березень 2020)
