Він безликий Тезей і сказати йому більше нічого.
Рвуть з безодні голодною люттю важкої стопи,
Що на грузному схилі їх черепа; бивнями й хоботом,
Чорним поглядом ярості в тучах являлись слони.
В дикім буйстві атраменту неба, дрижанні небесному,
Одержимі безумством. Пилюкою хмарився біг,
Легіон знавіснілого серця – природньо-тілесного,
Був знищений тигр тоді, і розтоптаний в смерть носоріг.
Там скажене гудіння трембіт бушувало з литаврами,
Коліна вдарялись, трощилися лобні кістки,
Так були убиті слони у війні з мінотаврами,
Що силу безумства, як образ взяли на щити.
Автор публікації
Коментарі: 81Публікації: 74Реєстрація: 08-04-2020
Достижение получено 08.07.2020
Титул: Автор місяця (Червень 2020)
За публікацію “Прощаючись”
14 вподобання користувачів у червні
Достижение получено 11.05.2020
Титул: Яскравий коментатор
Присвоюється користувачу, який прокоментував 50 і більше публікацій
Достижение получено 06.05.2020
Титул: Небайдужий читач
Присвоюється користувачу, який оцінив 50 і більше публікацій
Думок на тему “МУСТ”
Чудова тематика і гарна робота, та чомусь у останніх п’яти рядках збивка ритму, ніби після гладкої дороги з’їжджаєш на горбки і ямки.