Якби ж то можна було долю обирати,
І серед тисячі доріг,
Одну, найкращу з них узяти,
Одну із всіх, одну із всіх.
Кого приваблюють погони,
Кого медалі і зірки,
А хто весь вік тримав в долонях,
Лише твердії мозолі.
Хтось грошам відліку не має,
А хтось бідує весь свій вік,
І той, багатий, мало знає,
Як дні латає чоловік.
Якби ж то можна було б взяти,
Зібрати долі всі людські,
Та й людям добрим їх роздати,
Щоб вибрати могли собі.
А долі злі, гіркі, підступні,
Нехай топилися б в воді,
І не торкнулись серця того,
У кого щастя на душі.
Нехай летіли б чорним птахом,
Туди, де люд ще не ступав,
І чорних крил своїх розмахом,
Зникали з обрію в туман.
Якби ж то можна було в світі,
Обрати долю, що хотів,
Тоді, напевне, всі, як діти,
Просили радості й потіх.
Але на те життя дано нам,
І долю посилає Бог,
Хто ми, щоб долю обирати,
В якій ні горя, ні тривог ?…
Автор публікації
Думок на тему “Доля”
Думка, що Бог дає долю не вірна.🤔