Для голосування необхідно авторизуватись

Казковий вечір

В саду так тихо, вечоріє,
Шелесне лист і то тихенько.
Бо знає, ніч близенько,
Й в самої мова заніміє.

А сонце мовчки по сходинках,
У річку спуститься собі.
І зачарованій тобі,
Річка постане у жаринках.

Й здається , ніби все горить,
І річка, й небо і садок.
Горить і хатка і хлівок,
А сонце бачачи пожежу, мовчить.

І соловейко, що раніш,
Підтьохкував собі злегенька.
Злякавшись,зиркає тихенько,
Як крізь «багаття» сходить ніч.

І в тиші, в сонній німотині,
Спустилась ніч на крони саду.
Й застигла, мов із шоколаду,
Сховалась потайки в пітьмі.

А місяць з подиву поблід,
За хмари зорі поховались.
Принишкли, ніби не з’являлись,
І час бентежно стишив хід.

І ця криклива тишина задумою всіх огорнула,
Усе задумавшись стояло.
Про своє думало, гадало,
І ніч в думках своїх тонула.

І здався сном цей дивний вечір,
Це дивне сонце, дивний сад,
Без розкошів і без принад,
Окраса тільки сни старечі.

3

Автор публікації

Офлайн 3 роки

Irina Bukeda

109

"Люблю життя та тих, хто його любить!"

Коментарі: 3Публікації: 31Реєстрація: 18-08-2018

Бронзове перо

Достижение получено 21.08.2018
Присвоюється автору, який подав на сайт 10 і більше публікацій