Війна. За вікнами зриваються гранати,
І чути постріли, стріляють автомати.
Бомблять будинки, школи, дитсадки,
Дитина плачить – батько без руки.
Везуть до матері порожню домовину,
А вона думає, що то хова дитину.
Чекає жінка чоловіка вдома,
Він зниклий безвісті і доля невідома.
Сестра ридає, брат її в полоні,
Ще молода сирітка, вже сивіють скроні.
Маленька дівчинка каліку обіймає,
І Богу дякує, що батька свого має.