Сміюсь, коли зовсім не хочеться сміятися…
Говорю, коли для слів бракує сил…
Боюсь, не думала, що вмію я боятися…
Літати важко без свої надійних крил…
В душі струна натягнута на максимум…
Ховаю біль старанно від очей…
У собі важко так надовго замикатися,
Стримую сльози у подушку без тіней…
Живу, хоч кожен крок – то мука,
Шукаю діло, а думками десь не тут…
Боюся слів “довічная розлука”…
А ще той біль змінює часом лють…
Гнів від безсилля, а безсилля – безпорадність…
Хвороба – звір великий та страшний…
Так важко йти, але не хочеться здаватись,
Та як здолати все це, як перемогти…
Сміюсь, коли зовсім не хочеться сміятися…
Автор публікації
Спогади повертають нас у наше минуле і наповнюють нашу душу щасливим майбутнім…
Достижение получено 08.12.2020
Присвоюється автору, який подав на сайт 10 і більше публікацій
Достижение получено 08.12.2020
Титул: Небайдужий читач
Присвоюється користувачу, який оцінив 50 і більше публікацій
Думок на тему “Сміюсь, коли зовсім не хочеться сміятися…”
Для когось ти звичайнісінька людина, до мене ти був цілий світ…