А життя у юності просто грає гормонами…
Так багато бездумності, секс між розмовами…
Так багато емоцій і нічних прогулянок,
Поцілунки у парку, ними щастя намуляно…
Юність не вибирає, лиш керується почуттями…
Ми живемо на повну, час не встигає за нами…
Ми живемо емоціями, тонемо у коханні…
І живемо тим днем, ніби він в нас останній…
Тільки юність проходить, насувається осінь…
Каже часу Поволі, вже спішити нам Досить…
І розмови не ті, і той секс не шалений,
Без прогулянок в парку і слова повсякденні…
Але юність в душі, то маленька розрада…
Осінь ти не спіши… На вустах знов помада…
Легкість у почуттях і бездумність в кишені,
А рука у руці, тільки досвіду жменя…
