Для голосування необхідно авторизуватись

Сон… чи видіння

Удар в серце ножем!
Знову, знову і знову…
Кров з розпечених вен…
Ноги скошує втома.

Біль пронизує тіло —
розлучаюсь з собою.
Як же, знову, хотіла б,
опинитись з тобою!

Пробивається темінь
крізь розплющені очі —
Потрапляю в обійми
безутішної ночі.

Хочу ще раз почути
звук дитячого сміху,
Хочу ще раз відчути
насолоду та втіху…

Та нічого немає —
я втрачаю свідомість.
Страх лише огортає
і несе в невідомість.

Щось торкається серця
і гидке, і тривожне.
Я кричу: “Ні! Не хочу!”
Та втекти неспроможна.

Непритомність… чи смерть? –
Ще не можу сказати…
Я нічого не бачу…
Хтось шепоче: “Мовчати”

Дні, роки, чи години
так проходять… Не знаю.
Хто я є? Я існую?
Так! Тебе ж пам’ятаю!

Раптом, стукіт….далеко…
потім ближче та ближче…
Піднімаюсь, немовби я,
все вище та вище…

Пробивається світло
крізь спітнілі повіки.
Біль, здається, вщухає…
Хай же зникне навіки!

Що це? Сон, чи видіння?
Мов завіса відкрилась…
І відчувши твій подих,
серце знову забилось…

1

Автор публікації

Офлайн 1 рік

Юлія Шира

5
Коментарі: 1Публікації: 3Реєстрація: 28-03-2020