Цвітуть сади, а навкруги У час тривоги і розпуки Терзають душу сум і муки, Й новини б’ють, мов батоги. Думки у просторі блукають, Чомусь не радує весна, Щораз сумніша новина, Здається, й птахи не літають. Лихі часи, до цього йшлося, Бездумно нищили цей світ, Коли ж біда коло воріт, Поклони […]

Що принесе нам Матінка-Зима? Малюнки на вікні, сніжинок танці, Фату, що довго шила крадькома Землі в дарунок і вночі  і вранці.   Ще приведе за руку Новий Рік, Різдво із колядою та кутею, Колядками враз зачарує всіх, Що птахами кружляють над землею.   Настане Лютий – місяць-чародій. Веснішими ставатимуть бажання […]

Тобі, Вкраїно, нині 28: Ще молода і все ще до снаги. Твої стійкі кордони не здались ЇМ, Хоч наступали люті вороги.   Хоч став твій День Народження на часі Та серпень над тобою заяснів, Ти молишся за хлопці на Донбасі – Полеглих та живих своїх синів.   Та не лише […]

Дзвінке, яснѐ, багате з Весною обіруч Знов Велико̀днє свято крокує через Збруч. Через Дністер і Серет, проз Смотрич навпростець Велѝкодень веселий прийшов у Кам`янѐць. Весня̀не сонце сяє, мов диво із небес, Уро̀чисто лунає навкруг: «ХРИСТОС ВОСКРЕС!» Радіють Велико̀дню дорослі та малі, Бо ж Спас-Христос сьогодні воскрес на цій землі. Духмяно […]

Цю дату – 21 листопа̀да В календарі виводить знову рік: Пожовклий лист на землю стиха пада, Хвилини свій ведуть по колу лік.   Ця дата непроста, твоє це свято, Один-єдиний день календаря, В якому теплих усмішок багато, Він серед буднів світить, мов зоря.   І ти могла б сьогодні святкувати […]

Ще день –  настане свято Валентина – Час ніжності та радісних пісень. Моя душа наївно, як дитина, Повірить у кохання у цей день. Амур-малюк та ніжна Афродіта З високого Олімпу знов зійдуть. У душах розцвітуть весняні квіти Й кохання світле людям принесуть. І віриться душі моїй наївно, Що ти, Єдиний Мій, […]

Горит планета, у планеты жар. «Как ей помочь?» – умы ученых спорят. Там плавится земля, а  тут – пожар, И зацвела опасным «цветом» в море Вода, уничтожая жизнь в себе. Всевышний знает лишь, что дальше будет, А Мать-Земля в неистовой мольбе Кричит бессильно: «Помогите, люди!» Её то хлещут плетями дожди, То […]

Могутніх Товтрів сивочолих брили Вдягнув на чОло Смотрич мов вінець. Над ним у древнім мареві на схилах Спить місто-заповідник Кам`янЕць. Тут сонце на гербі свій відтиск ставить, Тут мінарет і Невського собор, Конфесій різних братство Бога славить, Мов ангельський звучить церковний хор. Від Ратуші йде світло мов від СвІчі. Прикраса […]

Ви узяли дитячу ніжну руку, В світ знань прекрасний лагідно ввели, Відкрили першу нам шкільну науку І наче мати лагідна були. Та час летів: пройшло чотири роки, Нас в світ широкий доля повела. Запам’ятавши всі ваші уроки, З-під лагідного теплого крила Ми випурхнули, наче пташенята, Яким прийшов літати вчитись час, […]

Мне говорят, что длинные стихи пишу И ставят «малых» и «великих» в пример. Не скрою, этим я грешу, Мне моя муза так писать велит их. Что Краткость у Таланта за сестру, Как прописную истину я знаю, Но не слукавлю вновь и не совру, Когда скажу, что мысли выражаю В зависимости […]

Трава позбулась росяних прикрас І квіти ніжні підняли голівки, Всі дивляться з захопленням в цей час Вони танок Веселої Корівки. Вона танцює танго, польку, вальс І ча-ча-ча копитцем відбиває. «Всі танці ці сьогодні лиш для вас» – До глядачів привітно промовляє. Натхненно й щиро трави плещуть їй За кожний подарований […]

З чогО готується кутя? Із меду та пшениці, Молитв смиренних, каяття, Спасителя десниці, Що освятила в вечір цей Всі страви, як причастя Для щирих праведних людей, Які чекають щастя. З родзинок, маку а іще Із меду та горіхів, З добра, що зло розіб`є  вщент, Із різдвянОї втіхи. З проміння першої зорі, […]

Не бросаюсь в глаза никому никогда И бросаться не собираюсь. Если в дом постучится лихая беда, С ней я справлюсь сама, постараюсь. За стихи у «высоких» не стану просить – Их вердикт ничего не изменит. Я пишу, как дышу, тку поэзии нить Лишь для тех, кто поймет и оценит.

Змовк голос міста, впала з неба зірка… Пекучий біль…такого не було… Дід-Кам`янець кремезний плаче гірко – Пішов у вічність Тихонов Павло. Він був найкращим, нашим Левітаном, Вінки сонетів місту дарував І по радіохвилях капітаном До болю рідний тембр мандрував. Наш дикторе, наш друже і людино, Про тебе спомин смерті не […]