Горить свіча
У вечір як печать
Чужого сенсу
Гірка печаль
Шовкова легка шаль
Належить плесу.
В твоїх очах
Погасне вогник, прах
Цього моменту
І тих звучань
Мелодій та благань
Аплодисменти
Пече печать
Розламана печаль
Не жалить вечір
І шовк, вуаль
Лягає знову шаль
Вага на плечі.
Автор публікації
Коментарі: 54Публікації: 120Реєстрація: 22-08-2018
Достижение получено 12.07.2021
Титул: Яскравий коментатор
Присвоюється користувачу, який прокоментував 50 і більше публікацій
Достижение получено 27.06.2020
Присвоюється автору, який подав на сайт 100 і більше публікацій
Достижение получено 02.06.2020
Титул: Небайдужий читач
Присвоюється користувачу, який оцінив 50 і більше публікацій
2 коментарі “Свіча”
Гарний вірш! Єдине слово дратує,- аплодисменти, коли має бути – оплески. )
Дякую