Покладіть цукерку до кави!
Я солодке не їм, хай буде.
Хай за просто, заради забави…
Хоч на мить його серце забуде….
Хоч на мить життям посмакую,
Бо із ним – мовби з перцем чилі.
Я із ним любить ризикую,
Та без нього тепер вже не вмію…
Покладіть цукерку до кави…
Не смакуйте життя, а їжте!
Не за просто, й не ради забави
Він в мені полюбив мої вірші…