Вдихаю аромат твоєї кави
І нишком заглядаю крізь фіранку,
А поряд – розхвильовано-ласкавий
Серпанок зачарованого ранку.
Я п’ю її, спокусливо-гарячу,
І гріюся долонями на дотик,
За склом уже сюжет якийсь неначе –
Я смак його відчути геть не проти!
Вже граю отим кавовим бездонням,
Пелюстками виструнчуючи мрію,
І віршами торкаюсь підвіконня,
Сплітаючи натхнення, як умію…
3.05.2019
Малюнок Валерії Наумової
