День за днём, год за годом летит календарь,
Несмотря на ветра и дожди,
Беспощадное Время уносится вдаль,
Я кричу ему вслед : “Подожди” .
Подожди, хоть немного замедли свой бег,
В нарушении законов земных,
Слишком мало живёт на земле человек,
Не имея лет сто запасных.
Да хотя бы лет пять, чтобы в гости успеть,
К тем, кто тоже считает дожди,
К тем, которые могут всю душу согреть,
Ради них, я прошу, подожди.
Автор публікації
Никогда и ничего не просите! Никогда и ничего, и в особенности у тех, кто сильнее вас. Сами предложат и сами все дадут!
Достижение получено 21.04.2021
Титул: Автор місяця (Березень 2021)
За публікацію “Мужчины не плачут”
17 вподобань користувачів у березні
Достижение получено 15.03.2021
Титул: Яскравий коментатор
Присвоюється користувачу, який прокоментував 50 і більше публікацій
Достижение получено 22.02.2021
Титул: Небайдужий читач
Присвоюється користувачу, який оцінив 50 і більше публікацій
4 коментарі “День за днём, год за годом летит календарь,”
Пані Катерина! Я прочитав багато Ваших талановитих віршів про ОСІНЬ….Поетично, барвисто, щиро, яскраві пластичні образи Природи та Людського життя , де є також глибина філософських роздумів. Це викликає у мене асоціацію з “Болдінськими віршами” Олександра Пушкіна. ПОРАДА: Може Вам спробувати вірші про осінь у місті (Харкові) об”єднати в декілька циклів та опублікувати знову на сайті “Лілія”, але продумати “мелодію та сюжет” кожного поетичного циклу . Варто подумати?
Браво!
Спасибо, Екатерина!!!
Дуже дякую, пане Валерію, за кометар та за гарну ідею осінніх циклу віршів!