Для голосування необхідно авторизуватись

За тими днями, вечорами

Так, мені дуже-дуже сумно
За тими днями, вечорами.
І хоч в душі в мене не людно
Кого впускаю, лишається віками.

Ти стояла на порозі,
Не молила, не благала.
Губи твої були в прозі,
Щось тихенько написала

Скільки болі, скільки туги –
Читав, чи то намагався.
Забилися сердечні дуги,
Заболіло, розхвилювався.

Чи то сині, чи то сірі –
Я дивився в твої очі,
Світилися в імлі
Посеред темної ночі.

Я впустив тебе бездумно,
Може то була помилка.
Вмить то весело, то сумно
І душа стала нелегка.

Летіли дні, вечори.
Не просив і не благав,
Не йшла під три чорти,
Не виганяв і не тримав.

Та все ж колись і десь пішла.
І хоч в душі в мене не людно,
Остання зоря ще не зійшла,
Але мені дуже-дуже сумно.

2

Автор публікації

Офлайн 1 рік

Діма Бакланов

17
Коментарі: 0Публікації: 10Реєстрація: 07-04-2020

Бронзове перо

Достижение получено 18.04.2020
Присвоюється автору, який подав на сайт 10 і більше публікацій