Не забувай ніколи рідних~
Старих, малих, братів, сестер,
Близьких по духу, серцю милих,
Не забувай і тих, хто вже помер!
Не забувай протоптану стежину
Малими босими ногами,
Що вкрилась споришевим ковроліном
Та заросла колючками й шипами.
Не забувай дитинства присмак~
Хай ласощами спогади будуть,
І місце, де на колінах ти молився
І був благословенний в добру путь.
Не забувай вологий запах
Землі умитої дощем,
І першого кохання спалах,
І поцілунки за трояндовим кущем.
Сьогодні ~це минуле завтра,
А завтра~ ціле майбуття
Колишнє ~то в прийдешньому сучасне
А в цілому складається життя.
Не забувай ніколи…
Не забувай