Ти знаєш,
Я пройшла все те що й ти.
Та не здалась,не стала стервом!
Ішла крізь терни до мети
Безжально оголяла нерви.
Ти знаєш,
Кожен раз втрачала віру у любов.
Воспламеняючи її як Фенікс.
Ішла крізь осуд і ненависть знов
Обкутуючи серце об колючі терні.
Ти знаєш,
Втрачала віру я у себе та в людей.
Не маючи бажання триматися за душі.
Ішла навпомацки я у своїх страстей.
Немов би в уші вставила біруши.
Ти знаєш,
Що не раз я спотикалась
Об власні помилки та мрії.
Та все одно ніколи не здавалась.
Мов одержима спішила до мети!