« СТАРИЧОК ИЗ ЗЕРКАЛА« В одном старом доме, в котором жила большая дружная семья, однажды, в зимнюю ночь появился самый настоящий домовой. Когда он увидел себя в огромном зеркале, которое висело над камином, он совсем не узнал свое зеркальное отражение. На него из зеркала смотрел какой-то небольшого роста старичок. Но […]
Daily Archives: 28.08.2020
Якщо небо впаде мені на голову, А океани затоплять увесь світ, Я не здригнусь ні від грому чи блискавки, А лезо ката мене смішить. Якщо охоту відкриють то звір у мені, Буде сміятися вам у лице Якщо в лавину ту будуть вірити, Вона все рівно не дожене. А […]
Маленька ромашка у полі зростала, Матуся-природа її так плекала, Її берегла, затуляла від вітру, Щоб знали усі малесеньку квітку. Маленька ромашка така непримітна, Та краще троянди ромашечка квітне, І треба такому статись на світі, Будяк запримітив ромашку у цвіті. Він випрямивсь поряд із квіткою в полі Й розкинув свої тут […]
Прости её за всё… И пусть искрится, В фужере горькое вино, Не дай разбиться, Об косяки случайных драм, И пустозвонство, Ты извини ей суету, И своевольство, Заполни жизнь теплом, Дай удержатся, Лавина жизни как капкан, Не расслабляться, Ты потянись за ней, И в толщи света, Боль за неё пройди, Не […]
Там, де годують нагаями, Де совість втрачено і стид, Там щедро родить холуями, І на шляхетність недорід. Там шлунки правлять голосисті, Там глузд здоровий крутять в ріг, І плаче потайки нечистий, Бо навіть він отак не зміг.
Без цього можна обійтися?!. (або Це розуміє лише жінка”) Без цього можна обійтися, Не 90-ті надворі, Але опівночі не спиться, Але встаємо на зорі. Десяток у соку томатів, Десяток лечо на столі. – Навіщо робиш так багато? – Щоб вистачило всім в сім”ї. Ще в банки кетчуп та аджику. Відерце […]
Твій сміх для мене перемога. Мій світ з тобою без біди. Люблю коли ти босонога, торкаєш пальчиком води) Пісок гарячий, що безпечно на берегах собі приліг. Таємно любить, безперечно, торкати шкіру твоїх ніг.
Переклад: Вільям Шекспір, сонет 1. Від найгарніших сотворінь ми ждемо висі, ніколи, щоб троянди не помер чудовий вид, та з часом після дозрівання він зникає, носити ніжний спогад спадкоємець міг: але ти маєш власні сяйні очі, світло вогню від себе споживай, а хто в достатку творить голод, ворог […]
Липневим цвітом пахне ранкова роса, ніч черговими світанками воскресає. Він відчинив тебе вправно, немов Сезам, крізь пальці впустив, зненацька впав як гроза; ріки всі випивши, трави твої скосив, кинувши засихати пусту посудину. Ти ж бо немудра лишитись його просила, все своє рідне і сакральне взяла й віддала йому. . Тільки […]
И снова прощанье, вокзал и перон. Два силуэта сплелись в одно. Прощаются люди, спешат и бегут, Толкаются, друг друга зовут… Торопит опять всех сейчас проводник, Поезд отправляется в этот же миг… На улице холодно и дождик с утра, А если не встретятся больше они никогда? А если не увидятся больше […]
. . МАНДРУЮ Я У СВОЄ СЕЛО . .Мандрую подумки я у своє село, . .Де народилась, в любові я зростала, . .Дитинство миле отам моє пройшло, . .В оселі дорогій й рідній побувала. . .І хата роками батьківська стоїть, . .Мене мама […]
Поверить вновь, Опять искать… Не находить, Опять терять… И в гороскопы снова верить… Не ждать опять, не ждать… А лишь с надеждой Бога умолять, Что он придет, что ты дождешься, Что распахнется снова дверь, Которая ведет к душе твоей… Забыть о прошлом и ненужном, Не раствориться в суете… И будь […]
А знаешь, – даже в самом приморском городе, при всей тягучей влаге воздуха, на окна приседает тонкая пудра усталой летней пыли. Днем ты ее не замечаешь, ведь все сто тысяч разных дел, и недосуг, – но вот однажды ночью, ночью вязкой жары и бесцельно проснувшегося ай-привет-с-добрым-утром-меня! ‘ ты, приподнявшись […]
Я забыла, как это быть маленькой, Не сломаюсь теперь уже… Я хочу опять быть хозяйкою, А не загнанной лошадью во дворе… Защити ты меня от упреков, От истерик меня избавь… Разреши ты мне быть свободной, Научи ты меня летать… Добивайся меня понемногу, Преврати ты мой лед в жар. Помоги ты […]
Валіза Через кілька годин відправляється потяг до мого рідного міста. Не була там занадто довго. Ця поїздка, впевнена, принесе багато нових вражень… Ретельно готую валізу. Підбираю, як мені здається, найпотрібніші речі. Акуратно складаю кілька суконь, кладу до валізи босоніжки. Не забуваю про зручний повсякденний одяг. Улюблені джинси, легка футболка та […]
Біжить дорога яблуком, як сонце на обід І правдами – неправдами, обплутує весь світ. Біжить дорога стелиться, міняється життя. Минуле не повернеться – даремне каяття. Дитячими надіями устелені горби І стежки в них під віями не має – не іди. Тихесенько цілується із берегом Дністер. У пам”яті малюється нестворений шедевр.
Зрозумій мене, зрозумій… Ти єдиний і тільки мій. Розв’яжи мені руки-крила, Щоб до тебе я знов прилетіла. Довіряй мені, довіряй. Ти ж любове моя, мій драйв. Роздягай із серця броню, Хай залишиться воно ню. ©Ален Ветс
Є в кожного горя початок Є глибина і є дно І от коли ти там ляжеш Стає уже все одно Що поряд плавають риби А зверху йдуть кораблі І що життя ще триває Десь на поверхні землі Що люди спішать на роботу П’ють каву і п’ють вино Голублять своїх коханих… […]