Для голосування необхідно авторизуватись

ГОЛГОФА. Частина І

     Поема-апокриф в 3-х частинах   

         

              І ЧАСТИНА

          

             Господи, Господи, Господи,

              Голгофи чорна хмара

              Нависла над моєю головою,

              Народжуючи Образ Твій –

              Закривавлений Господи

              З обдертою шкірою до артерій,

              З глибокими порізами на грудях,

               Спині, ногах, 

              Та поглядом залитим кровю,

              Що лилась рясними потічками

              З розтрощеного чола…

              Летіли камені на Господа Ісуса,

              А  римські воїни – розлючені  кати 

              Залізними  батогами

              Били і били по тілу живого Ісуса,

              Видираючи  живу  шкіру,

              Ламаючи  живі  кості, 

               Вбиваючи  життя Господа…

               А ти, о Господи, зціпивши зуби,

               Щоб ніхто не бачив гримаси болю

               Спершу подивився

               На ясне бузкове небо,

               Шукаючи поглядом очей блакитних      

               Небесного Батька,

               Прощаючи  гріх  зрадництва              

                Своїм   Учням…

               А потім закривавлений Господь

               Подивився   на  сонячну  землю,

               Шукаючи

               Кохану маму Марію…

               І раптом погляди зустрілись –

               Закатованого Господа Ісуса і коханої

               Матері – Діви  Марії.

               Вони розмовляли очима,

               Де погляд Господа  Ісуса
Говорив  коханій  матері
:

               « Мамо, я люблю тебе,

                Але я повинен вмерти

               За тих людей, що ненавидять мене,

                Котрі  коять гріх  вбивства

                Разом з Римським прокуратором Пилатом.

                І руки прокуратора Пилата

                Також в моїй  крові,

                І цю кров не відмити водою,

                Ця кров вкипіла на все життя,

                Мов   тяжкі   гріхи…

                 І ці гріхи я прийняв на себе,

                Щоб  врятувати народи

                Від пекельного рабства гріхів…».

                Очі  матері  Марії

                Відповідали сину Ісусу :

                 «Коханий сину,

                Ти для мене спершу син, 

                А потім Господь Ісус,

                Бог, що врятує людство…

                Ти син мій,

                Ти душа і кров моя,

                А я твоя  матір

                І тому пробач ці материнські  сльози,

                Сльози, що душать горло,

                А на очах не має

                Жодної  сльозинки…».

                Вони  розмовляли очима,

                Прощаючись 

                В земному житті навіки,

                Господь Ісус,

               Матір  Марія…

                І Марія бачила, що згодом

                Знесилений  Господь  Ісус

                Ніс деревяний хрест розпяття,

                Гігантський хрест,

                Падаючи з хрестом на землю

                Обличчям в пісок

                І піднімаючись знову…

                Цю хресну дорогу

                Господа Ісуса

                З великим хрестом на плечах,

                Хрестом кривавим,

                Мені не забути до смерті,

                Останньої  секунди  життя, 

                Не забути народам,

                Що вірують у Господа Ісуса … 

 

 

                                 2

             

               Господи, Господи,

               Голгофи чорна хмара

               Нависла над Землею,

               Де розпинають тебе, Господи              

              На чорному хресті,

               Пробиваючи  живі руки

               Залізними цвяхами, 

               Вбиваючи молотом

               В живу голову

              Залізну Корону Царя …

               І кожна кривава рана твоя, 

               Глибока рана,

               То скоєні гріхи

               Людиною і народами,

               Народом України…

               

                           

                             3

           

              Господи, Господи,

              Голгофи чорна хмара

              Нависла над Україною…

              Господи, я бачу як на рани твої

              Люди посипають сіль,

              Брудну сіль гріхів,

              Але ти не волаєш від болю,

              О, Господи, Господи,

             Мужній   Господи,

             А поглядом лагідним,

             Мов батько рідний,

             Прощаєш кожного,

             Кожного грішника, котрий

             Щиро кається

             У сповіді гріхів своїх…

             Україна кається, Господи,

             Україна страждає, Господи,

             Страждає  народ,
Що виніс на плечах своїх,

             Виніс у серці  своєму

             Пекельне лихо

             ГОЛОДОМОРУ,

             ВІЙНИ,

             ЧОРНОБИЛЮ…

             Господи, Господи,

             Справедливий  Господи,           

             Який переміг на хресті Голгофи,

             Чорному хресті  Голгофи,

             Кривавому хресті Голгофи –

             ПОМИЛУЙ   УКРАЇНУ !

             ПОМИЛУЙ   УКРАЇНУ !

             ПОМИЛУЙ   УКРАЇНУ ! …

             СЛАВА   ГОСПОДУ  !

   

         ***

2007 2009 роки.

16 – 19 червня 2007року.                      

Київ. 24 серпня 2009 року.  

 

ІЛЮСТРАЦІЯ:  Господь Ісус Христос на кривавому хресті Голгофи. Композиція. Художник Валерій Кучеренко. 2009.  

 

                      

                      (Далі буде)          

16

Автор публікації

Офлайн 3 години

Кучеренко Валерій

289

Поет, драматург, художник, журналіст, мистецтвознавець, письменник, автор книги поезій-апокрифів "ГОЛГОФА ",
(Київ-2013), публікацій, картин, книг (історія України, філософія, архітектура, образотворче мистецтво).

Коментарі: 131Публікації: 157Реєстрація: 31-08-2020

Яскравий коментатор

Достижение получено 30.09.2020

Титул: Яскравий коментатор

Присвоюється користувачу, який прокоментував 50 і більше публікацій

Золоте перо

Достижение получено 28.09.2020
Присвоюється автору, який подав на сайт 100 і більше публікацій

Небайдужий читач

Достижение получено 23.09.2020

Титул: Небайдужий читач

Присвоюється користувачу, який оцінив 50 і більше публікацій

3 коментарі “ГОЛГОФА. Частина І”